Що важливіше: "Даруємо пісню" чи проблеми наркотиків та СНІДу?

Привіт усім «вкурсівцям». Хочу поділитися своїм обуренням від ситуації, яку побачив у п'ятницю, 3 грудня.
В цей день мене було запрошено на Державну телекомпанію міста Чернівці на вулиці Братів Руснаків на зйомки телепередачі «Толока». Темою даного ефіру була проблема наркотиків та СНІДу. Я не буду перераховувати соціальних складових цієї передачі, адже самі розумієте,  що про це говорити потрібно і робити щось з цими проблемами потрібно. Звісно я розумію, що «Толока» не змінить кардинально цю проблему, але крапля води камінь точить. І навіть якщо одна мама після перегляду цього ефіру дасть своїй дитині перед тим, як та йде на дискотеку, презерватив, і один батько зрозуміє, що варто поглянути в затуманені від наркоти очі дитини і швиденько, поки є можливість, рятувати її від небезпеки, буде велика користь! «Толоку» дивляться і молоді люди, які мають довіру до молодого ведучого і до молодих (я був приємно вражений, коли побачив, що проблемами наркотиків та СНІДу займаються молоді, але грамотні, спеціалісти) експертів.
Але за півгодини до ефіру ведучому і гостям повідомляють, що передача триватиме не запланованих 45 хвилин, а 28… Через те, що знімають «Даруємо пісню». Дуже багато заявок! В найбільшому шоці ведучий, адже по-перше вже були сплановані запитання, напрямок розмови, та й теми, що мали обговоритись, фактично, дві (наркотики та СНІД), хоч і частково дотичні, по-друге, що ще гірше, була запрошена велика група експертів, яка мала б щось говорити 45 хвилин, а не 28, і по-третє (як же це не по-менеджерськи і не солідно) телеглядачі очікують на «Толоку» в певний час, а виходить вона на 13 хвилин пізніше, коли глядач уже давно переключив на інший канал чи пішов пити на кухню чай, адже якого дідька йому здалася «Даруємо пісню», коли він хоче «Толоки».
Що врешті вийшло! Експерти не встигли висвітлити проблем, адже фактично, було повідомлено те, що й так усі знають, бо часу на те, щоб обговорити більш глибоко ці питання не було. Не було обговорено питань, а чи вживаються альтернативні методи для інформування молоді, що робиться у школі окрім уроків «Охрони здоров»я". Що робиться для працевлаштування колишніх наркозалежних. Не обговорились питання легких наркотиків, їхньої легалізації чи не легалізції… Такі теми треба обговорювати добру годину, а не 28 хвилин. Тим паче були адекватні експерти, ведучий, що вміє спровокувати і задати потрібне запитання, була в студії дівчина, яка навчається в Америці, яка знає, як працюють із цими проблемами там…
Я часто переглядаю та відвідую у ролі гостя цю передачу, і питання недосказаності виникає постійно, адже часу дуже мало. Коли я розмовляв з автором та ведучим передачі про це, то він казав, що знає і розуміє це, але не в силах щось змінити, бо часу дають дуже мало! Звісно, немає часу, бо ж треба транслювати «Даруємо пісню». Тепер перейду на свою особисту думку, яку може хтось і не підтримати. Якщо не підтримуєте, то в коментах так і пишіть! «Даруємо пісню» — це савєтскій атстойнік, який тримає в ефірі лише «савєтский человєк», якому важко підняти свою задницю і придумати щось адекватне. Адже щоб зняти «Даруємо пісню» непотрібно нічого! Включити застарілий попсовий кліп, внизу написати текстом привітання і все!!! А зарплатня крапає.
Ви скажете, що на будь-якому приватному телеканалі показують усякий непотріб. Так і є. Нас переважно кормлять з телеекранів лайном. Але то інша тема розмови.
Мене непокоїть інше. Чому за наші гроші, адже Державний канал існує з кошти від наших податків, нам показують це лайно!!! Чому соціальний проект «Толока» повинен поступатися своїми хвилинами якійсь недолугій радянській передачі, яку ніхто не дивиться окрім тих, кого там вітають… Хто за цим слідкує? Доки буде існувати «Даруємо пісню», доти не буде ніхто дивитися телеканал «Буковина»... 
ДЕРЖАВНИЙ ТЕЛЕКАНАЛ ПОВИНЕН ТРАНСЛЮВАТИ СОЦІАЛЬНІ, КУЛЬТУРНІ, СПОРТИВНІ ПРОЕКТИ!   
Хтось має іншу думку — пишіть коменти!                

15 коментарів

Альберт Комарі
Коментарі зайві! Дивно було б, якщо хтось із цим не погодився! Але цікавим є інше: хто і коли може це змінити?
Надія Григоренко
Чому так?
Бо за «Даруємо пісню», хоч який би це не був «савєцкій ацтойнік», платять гроші.
За кожну пісню.
Поки є люди, котрі замовляють там пісні, проект існуватиме, адже це прибутково, хіба ні?
Максим Дупешко
Уяви собі, я прийду на телеканал і скажу, що плачУ гарні гроші, але показуйте, будь ласка, лайно, в буквальному значенні цього слова. Його ж треба показувати, бо воно прибуткове! І повір, що деякі люди навіть деякий час на те лайно будуть дивитися і вгадувати, а чиє ж воно…
Святослав Вишинський
Від державних структур у різних сферах зазвичай не доводиться очікувати нічого кращого. Проте, враховуючи плани про переведення у 2011 р. державного телебачення в умовно «громадське», варто очікувати цілковиту комерціалізацію або приховану приватизацію ОДТРК — з усіма логічними наслідками.
Максим Дупешко
До речі, ТРК «Чернівці», ви теж далеко не втекли, бо і у вас є вітальна програма! Подумав, що хтось мені може закинути це… Але ТРК «Чернівці» це приватний канал, і він мусить заробляти гроші! І це їхнє право. Кожен має право сам собі псувати репутацію. Мені здається, що я шукав би іншого способу заробляти гроші. Хоча, мабуть, збоку легше судити.
Роман Вітовський
Державне телебачення теж мусить заробляти гроші, виживати, платити зарплату і т.д. І державних коштів для другого і третього моменту не вистачає. От канал і заробляє (і це природньо). За такою логікою я вважаю рекламу г..., яким не варто засмічувати ефір, але мирусь з її існуванням. Ті, хто чекають «Даруємо пісню», також можуть сказати: «А нащо нам дивитися цей „брєд“ під назвою „Толока“?.. Декотрим людям „даруйка“ теж важлива — це їхня можливість опинитися у телевізорі. Чому вони мають нею поступатися в угоду твоїй можливості? До речі ТРК „ЧЕРНІВЦІ“ — не приватний канал, а муніципальний, так само міський бюджет їх дотує. Єдиний приватник на місцевому рівні — це ТВА (вони навіть пісні-спомини ставлять)- і це нормальне явище як для них, так і для інших, — їсти хочуть всі.
Галина Дичковська
Думаю, тут питання не в тому, ЩО мають транслювати, а елементарної коректності керівників каналу. Якщо було заплановано передачу на 45 хвилин, (хоч би про що), то й має бути 45хв, а не 28. (якби вибір зробили в користь толоки, «дарувальники» теж могли б обурюватися). Більше того, ота дарована пісня може також грати роль боротьби з наркотою.(не хочу торкатися якості цих передач, це — окремо).
так-так. Через оту подаровану пісню хтось отримає відчуття потрібності, причетності, визнаності, навіть любові… і не візьметься за наркоту. Повірте, що для багатьох людей та пісня — дійсно важливе визнання (бачила таке).

І ще. Ніколи не вірила і не вірю, що торба презервативів врятує нас від Сніду.
Алька Ситар
Мушу втрутитись, бо знаю цю кухню з середини. Відчувається, що тут багато емоцій і обурення, але спробую все розкласти по поличках. По-перше «Даруємо пісню» (а на ТВА це «Панно кохання») — насправді СОЦІАЛЬНИЙ проект, бо воно для людей (соціальне — це не обов'язково те, що болить). І повірте мені, якщо Ви ніколи не бачили, хто і для кого приходить замовляти пісні в подарунок, то це не означає, що це «савєтскій атстойнік»!!! Коли приїжджають з якогось села, щоб привітати свою маму/бабусю/прабабусю із днем народження, сльози на очі навертаються. Бо та бабка за все своє життя нічого, окрім роботи в землі до сьомого поту, і не бачила, а тут ЇЇ (не якогось товстопузого депутата чи силіконову блонду) показують по телевізору, а ЇЇ, саме ЇЇ, світлину — в колоритній горбатці, на фоні домотканого килима, із мереживом-зморшками на руках і обличчі. Подивитися це за столом збирається ціла родина, якщо не село і вони чекають цього, як дива… То скажіть мені, яке ВИ маєте право відібрати в цієї бабусі клаптик щастя, у тієї, яка бачила голодомор, війну, всі можливі перестройки? ВОНА НА ЦЕ ЗАСЛУЖИЛА БІЛЬШЕ ЗА УСІХ ВАС РАЗОМ УЗЯТИХ. Чи думаєте, вона поїде на «Танцюють всі» або ж «Х-фактор» — воно їй триста років не треба. Люди добрі, такі програми-даруйки існують, бо вони ПОТРІБНІ, щоб відчути свою значимість у цьому житті. Це по-перше. Стосовно пісні-спомину. Це теж не наша забаганка або здирництво (чогось тут у статті та коментарях червоною ниткою маячать ГРОШІ і жодного слова про те, що тут емоції найважливіші). Першу пісню-спомин замовив САМ СОБІ смертельно хворий хлопець, просто прийшов на телеканал і сказав: «Коли я помру, не хочу, щоб усі плакали, поставте якусь веселу пісню, НЕХАЙ ПІСЛЯ МЕНЕ БУДЕ РАДІСНО». Приблизно назвав час, коли його вже не буде на цьому світі. І ви смієте таке засуджувати? А в кого вистачить сміливості зробити щось подібне? І нарешті — банальна економіка: є попит, є пропозиція. Якщо ЛЮДИ це замовляють, то їм це потрібно!!!
Частково згідна, що формат вже віджив себе, але кращого ще не винайшли, на жаль чи на щастя.
А тепер без емоцій: в даному випадку, як на мене, й справді винне керівництво програми або ті, хто складають ефірну стіку, бо про подібні зміни потрібно було попередити завчасно і ведучого, і гостей, і експертів. Не думаю, що кількість вітань змінилася в останню секунду. І ще одне: тема СНІДу і наркотиків, це чи не єдине, в чому я погоджуюсь з Максом, й справді неабияк АКТУАЛЬНА І ВАЖЛИВА, тому на неї можна було виділити однозначно більше часу, тим більше не затикати нею ефірні дірки у 28 хвн. Телебачення може дозволити собі виділити, до прикладу, цілу ефірну годину або й дві, і транслювати таку тему в більш зручний час, бажано не на стик із «Даруємо пісню»… Вибачте, якщо когось образила, просто зачепило. Легко про щось говорити, коли й уявлення не маєш, як воно насправді.
Надія Григоренко
О, це, напевно, найбільший коментар на Вкурсі.ком.
Дякую, що розповіла про «цю кухню з середини», бо нам, не знаючим що і до чого, справді легко говорити.
Єдине ж, про що з упевненістю могла говорити я — хіба що про закон попиту і пропозиції. А тепер я буду знати більше =)
Максим Дупешко
Радий, що дана тема викликала певну дискусію. Щодо соціальності проекту «Даруємо пісню», то я лише «за» соціальність. Коли я писав про те, які передачі повинно показувати ТБ, то впершу чергу написав СОЦІАЛЬНІ! Я за те, щоб показували звичайних людей, а не депутатів. Але ж зробіть НОРМАЛЬНИЙ ФОРМАТ!!! ЗА ЩО ви берете у людей гроші??? За те, що наклацали на клавіатурі титри привітань? Якщо це таке соціальне телебачення, то чому не поїхати у село, не зняти сюжет про таку ось людину, яка живе в селі і щось робить, і щось їй болить, і т.д… Не можна робити примітив і спиратись на соціальну значущість. Коли в людини д.н, то можна поїхати до неї додому, зробити маленьке інтерв«ю, розповісти про цю людину і т.д., щось таке, щоб можна було дивитися не лише близьким тому кого вітають… Треба крокувати з часом, а не залишатись на місці. І кому потрібні всякі сльозливі пояснення, що ось бідні люди не потрапляють на ТБ… Я теж хотів би, щоб „мене любимого“ показували по ТБ замість якогось народного депутата, але це ж не значить, що я такий бідний і нещасний, бо не маю такої можливості.
Алька Ситар
«Частково згідна, що формат вже віджив себе, але кращого ще не винайшли, на жаль чи на щастя.» — цитата з попереднього… А тепер уявімо собі на секундочку, що буде, коли ми про кожну людину, в якої день народження, зробимо сюжет, хоча б невеличкий. Тоді ефірного часу не те, що на програми про СНІД не вистачить, тоді навіть новин не буде. І це буде те ж саме «Панно кохання» тільки в розширеному форматі, і дивитимуться його так само тільки ті, в кого день народження. Повір мені, Макс, що та бабулька і не хоче, щоб до неї приїхали журналісти, десь щось знімали, кудись лізли, і точно вже вона не лізе свідомо в той голубий екран, швидше навпаки. Але пісня, подарована її дітьми та онуками, по-справжньому гріє душу. І вона не «себе любиму», як ти висловився, хоче бачити, тут справа зовсім в іншому. До речі, в нас був випадок, коли столітній дідусь прийшов сам собі пісню замовити. ТО БУВ НАСТІЛЬКИ КОЛОРИТНИЙ СТАРИЙ І НАСТІЛЬКИ НЕСТАНДАРТНО МУДРИЙ. Така програма йому потрібна. Моє тверде переконання: кожен має знайти на ТБ те, що йому цікаво і, якщо в подібних програм така численна аудиторія, значить вони мають право на існування. Ще маленьке спостереження: сучасна молодь чомусь занадто категорична, агресивна і радикальна (до старшого покоління зокрема), вважає, якщо їй це цікаво, то, напевне, цікаво й усім. Хибна думка…
Максим Козменко
Стаття критична й емоційна! І влучна. А головне — повчальна. Всі читці й дописувачі зійшлися на тому, що будь-яка соціальна передача інформації потрібна (чи то через пісню, чи то через бесіду) й усю форматовість сьогоднішних телевізійних та й інших каналів варто переформатувати (з формальних до актуальних). Дуже важливо, що ми критикуємо отих горе-менеджерів ефірного часу. Хоча вони й не прочитають це народне обурення, та все ж рано чи пізно ця хвиля до них докотить. І їх поглине. Бо не може вічно залишатися щось непорушним!
Повністю погоджуюся й засуджую обрізання раніше запланованої й спланованої програми. Також повністю погоджуюся з потребою в тій пісні, яку наші люди й справді «дарують» від душі. Бо люди наші й справді душевні!
Головне, аби воно одне одному (ніколи!) не заважало!
Альберт Комарі
Максиме, я вважаю, що ваш коментар може в повній мірі слугувати логічним завершенням дискусії, адже, визнаючи правоту майже всіх учасників даної дискусії, найбільша проблема полягає в тому, що ті люди, які відповідають за складення програми телепередач, повинні уяснити собі, що в будь-якому випадку потрібно дотримуватися визначених раніше часових рамок і не обрізати ті чи інші програми, тому що в кожної телепередачі є свій контингент глядачів і їхні права отримати до споживання певний телепродукт є безперечним правом!
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте